урок читання О.Копиленко "Кріт-неборака", Г.Тютюнник "Ласочка"

Тема: О. КОПИЛЕНКО «КРІТ-НЕБОРАКА». Г. ТЮТЮННИК «ЛАСОЧКА»

Мета: ознайомити з особистістю О. Копиленка та Г. Тютюнника; викли­кати інтерес до їхньої творчості; вдосконалювати навички правильного та швидкого читання; розвивати вміння складати план та переказува­ти прочитане; знаходити в тексті описи й міркування, ознаки науково- популярного оповідання; виховувати бажання більше дізнаватися про тварин.

Обладнання: портрети письменників, малюнок крота і лисички, таблиці.

Тип уроку: Засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

—       Над яким твором ми працювали на минулому уроці читання?

—       Хто його автор?

1.             Стислий переказ твору.

2.             Розповідь епізоду за малюнком.

3.             Вибіркове читання.

—            Прочитайте уривок, який найбільше вам сподобався, та поясніть чому.

НІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу

Відгадування загадки.

Орач невідомий вселився до двору

З-під низу веде борозенку,

А землю старанно відводить угору.

 Назвіть його, діти, швиденько. (Кріт)

—            Що ви знаєте про кротів? (Це невеличкий звір, який живе під зем­лею, живиться личинками комах і дощовими черв’яками.)

IV.       Повідомлення теми і мети уроку

—            А сьогодні на уроці ми прочитаємо оповідання О. Копиленка «Кріт-неборака», і ви дізнаєтесь багато нового про цих цікавих тварин.

V.         Робота над оповіданням О. Копиленка «Кріт-неборака»

1.             Читання твору вчителем. Перевірка первинного сприймання.

—            Що нового ви дізналися з прочитаного?

2.             Словникова робота. Читання слів-пірамідок за вчителем.

Впресову   вати

Чудер             нацьке

Пло                    диться

Мо                        торно

— Поясніть значення слів одне одному (сусідові по парті). Можна попросити допомоги в іншої групи.

Читання тексту учнями мовчки.

—                                    Якщо вам ще зустрінуться незрозумілі слова, підкресліть їх у тек­сті олівцем та запитайте їхнє значення в сусіда по парті чи вчителя піс­ля читання.

3.    Робота над змістом. Вибіркове читання.

—  Де був автор? Кого він побачив? Чому він здивувався?

—  Знайдіть у тексті опис крота.

—  Де постійно живе кріт? Що він там робить?

— Прочитайте, який дослід провели учені та інженери. Що вони ви­явили? Зачитайте, куди кріт ховає землю, яку риє.

—  Що ви дізналися про особливості будови тіла крота? Чим кріт до­поміг інженерам?

4.    Гра «Хто швидше?».

—  Знайдіть у тексті речення, в яких зустрічається слово кріт.

5.    Робота з ілюстрацією.

—  Хто зображений на малюнку? Складіть розповідь за малюнком,

6.    Робота в зошитах.

Завдання по групах:

1)   Скласти текст-міркування «Чим вам цікаві кроти».

2)   Скласти опис тварини.

3)   Доповнити речення.

•       Кріт живе...

•       Ходи у землі він прориває...

•       Живиться ця тварина...

7.    Підсумкова бесіда.

—  Про яку тварину ми читали?

—  Що дізналися нового?

—  Як ви вважаєте, чи є це оповідання науково-популярним? Чому? Доведіть.

Фізкультхвилинка

Вийшли діти у лісок,

Заглянули за дубок,

Побачили зайчика,

Поманили пальчиком:

—  Зайчик, зайчик, пострибай,

Свої лапки виставляй.

Почав заєць танцювати,

Малих діток забавляти.

 Разом з зайчиком скоріше

 Потанцюймо веселіше.

VI. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Г. Тютюнника

1.    Читання учнями статей про письменника.

2.    Вибіркове читання за запитаннями.

—  Де народився Григорій Тютюнник?

—  Для кого він писав твори? Як називаються його збірки для дітей?

3.    Розповідь учителя.                                                               

—  Г. Тютюнник від раннього дитинства зазнав дуже багато випробу­вань. Під час голоду 33-го року помер його дідусь, а хлопчикові випов­нилося тоді лише 1,5 року, і він перестав ходити, говорити, сміятися. Коли Григорію виповнилося 6 років, він залишився без батька. Почав жити у сім’ї батькового брата. Потім почалась Велика Вітчизняна вій­на, голод, поневіряння по чужих хатах. Вчився хлопець у ремісничому вчилищі, голодував. Потім тяжко захворів.

Спочатку писав твори російською мовою, а після того, як прочитав словник Грінченка, почав писати українською. Більше половини творів Г.Тютюнника — для дітей.

Сьогодні ми прочитаємо один з них.

VІl. Робота над оповіданням Г. Тютюнника «Ласочка»

1.                                     Словникова робота.

Читання слів за вчителем «луною».

Рибалити                                закортіло

куняв                                        пасовисько

облизнулося                             вудити

ожеледь

—            Як ви розумієте їх значення? Прочитайте тлумачення слів у під­ручнику після тексту.

—            Які з цих слів ви почули вперше?

2.             Читання тексту учнями мовчки.

Запитання за прочитаним:

—            Про кого цей твір? Кого звали Ласочкою?

—            Де відбувалися події і коли?

—            Яка пригода описується?

3.             Читання тексту «ланцюжком».

4.             Аналіз змісту оповідання. Вибіркове читання.

—            Із ким і як зустрівся Арсен?

—            Зачитайте, яким вперше побачив лисеня Арсен. Чому воно сподо­балось рибалці? Доведіть рядками з оповідання.

—            Прочитайте опис лисеняти.

—            Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою?

—            Як ви думаєте, чи було лисеня розумною і терплячою твариною? Зачитайте, як лисеня допомагало рибалити.

-      Прочитайте опис зими.

5.             Складання плану.

—            Знайдіть в оповіданні три частини (зачин, основну частину, кін­цівку). Скільки тут є самостійних частин?

Орієнтовний план

1)             Ранок.

2)             Гість на кручі.

3)             Друзі.

4)             Зима.

5)             Сім’я Ласочки.

—            Які частини плану відповідають частинам тексту? Якій частині тексту відповідає ілюстрація?

6.             Творча робота, словесне малювання.

Кожна група придумує сюжет малюнку, дає йому назву.

7.             Складання характеристики героїв.

Робота в зошитах.

—                                   Яким був Арсен? Опишіть його зовнішність і характер. Якою була Ласочка?

8.                                    Гра «Придумайте кінцівку».

—                                   Пофантазуйте, як ще можна закінчити цю історію.

VIII.                       Підсумок уроку

—                                   Який твір сьогодні читали? Чому він так називається?

—                                   Як ви думаєте, який це твір за жанром?

—                                   Яка головна думка твору?

—                                   Розгадайте кросворд за змістом оповідання.

			‘л	и	с	Е	Н	Я
		2л	А	с	0	ч	К	А
	3А	р	С	Е	н
			4о	К	у	н	Ь
			5ч	0	в	Е	Н
			к
6в	С	т	А	н	ь

1.                         Кого побачив рибалка? (Лисеня)

2.                         Як рибалка назвав лисеня? (Ласочка)

3.                         Ім’я рибалки. (Арсен)

4.                         Яку першу рибину «зловила» Ласочка? (Окунь)

5.                         На чому рибалив Арсен? (Човен)

6.                         Яку команду виконувало лисеня? (Встань)

IX.                       Домашнє завдання

1                                      група. Скласти розповідь за малюнком.

2                                      група. Переказувати оповідання за планом.

3                                      група. Навчитися виразно читати відповіді на запитання.